26 квітня 1986 року – день найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. Під час експерименту на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції сталися два вибухи.
В атмосферу Землі вирвалась хмара радіоактивного пилу. Вітер поніс на північний захід небезпечні радіоактивні ізотопи, які осідали на землю, проникали у воду. За числом потерпілих від аварії Україна займає перше місце серед колишніх республік Радянського Союзу. На долю Білорусі припало близько 60% шкідливих викидів. Від радіаційного забруднення сильно постраждала також і Росія. Потужний циклон проніс радіоактивні речовини територіями Литви, Латвії, Польщі, Швеції, Норвегії, Австрії, Фінляндії, Великої Британії, а пізніше – Німеччини, Нідерландів, Бельгії.
Майже 40 років минуло з моменту аварії на Чорнобильській АЕС, але її наслідки залишаються предметом обговорення світової наукової спільноти. За визначенням UNSCEAR і ВООЗ, Чорнобильська катастрофа віднесена до аварій ядерних об’єктів найвищого рівня. Історики ж наголошують на політичній відповідальності комуністичного режиму, який заради ідеологічних інтересів поставив під загрозу життя і здоров’я мільйонів громадян.
Чорнобильська катастрофа стала прикладом того, як необережне ставлення до такої небезпечної технології, як атомна енергетика, може зруйнувати життя сотень тисяч людей. Вона стала жорстоким уроком, який навчив світ серйозніше ставитися до використання таких технологій. І долею випадку вона стала прикладом того, як природа здатна відновлюватися навіть після найсерйозніших викликів, якщо людина дасть їй шанс на відновлення.
Відеоматеріал підготували члени гуртка «NEWTON».
Матеріали посту підготувала викладач фізики Алла ГОБОВА.