У 1932-1933 роках не було ні війни, ні посухи, ані потопу. А була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знав, скільки невинного люду зійшло в могилу в Україні — старих, молодих, дітей і ще не народжених — у лонах матерів.
У понад 40 містах 15 країн світу споруджені пам’ятники чи встановлені пам’ятні знаки на вшанування жертв Голодомору.
Для українців міжнародне визнання Голодомору є свідченням встановлення історичної справедливості щодо оцінки злочину проти людяності, скоєного щодо українського народу, та демонстрацією засудження дій тоталітарного режиму, який знищив в Україні мільйони людей та підірвав національний дух українства.
Пам'ять про Голодомор стала невід’ємною частиною національної пам’яті українського народу. Щороку в четверту суботу листопада українці запалюють свічки як символ пам’яті про вбитих голодом.
Голодомору сльози і могили… І перед ними ми в боргу завжди За тих, що крихти хліба не доїли І не допили чистої води.
Хто ж відповість За смерть дітей голодних? Кого карать? Кого шукать сьогодні? Пройшли роки, пройшли роки, Минуло все, зітліло. Та залишилося навіки Те, що й тоді боліло…
27 листопада 2021 року о 16:00
разом з нами вшануйте загиблих, замучених голодом людей!
Запаліть свічку пам’яті!
Матеріали посту підготувала Судак О.П., керівник навчальної групи КІ-18-1/9